укр рус
укр рус
укр рус
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

СТЯГУВАЧЕМ є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Стягувач має право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Стягувач має право реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто.

Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Належне забезпечення інтересів Стягувача здійснюється шляхом грамотного представлення його інтересів з самого початку виконавчого провадження. Для цього в першу чергу потрібно підготувати і правильно оформити заяву про порушення виконавчого провадження. Оскільки провадження, як правило, порушується на підставі заяви Стягувача.

До заяви потрібно прикласти виконавчий документ (оригінал). При цьому потрібно переконається, щоб виконавчий документ відповідав всім необхідним вимогам, які передбачені в ст.19 Закону України "Про виконавче провадження". Після цього, заява разом з виконавчим документом подається у відповідний відділ виконавчої служби. Заяву краще подати безпосередньо до канцелярії виконавчої служби, щоб уникнути втрату документів в процесі пересилки поштою.

Згідно ст. 20 Закону Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Правильно оформлена і подана у відповідний відділ виконавчої служби заява буде підставою для порушення виконавчого провадження. Державний виконавець зобов'язаний винести постанову про порушення виконавчого провадження протягом 3 робочих днів з моменту отримання заяви.

В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Подальша "доля" виконавчого провадження залежить виключно від наполегливості і грамотності дій Стягувача.